Запобігання втраті даних (DLP) — це стратегія та набір технологій, які гарантують, що конфіденційні дані не будуть втрачені, використані не за призначенням або до них неавторизовані користувачі отримають доступ. Системи DLP класифікують, позначають і захищають конфіденційну та важливу інформацію, таку як особисті дані, інтелектуальну власність і комерційну таємницю. Вони також відстежують і контролюють дії кінцевих точок, фільтрують потоки даних у корпоративних мережах і запобігають несанкціонованій передачі даних.
Історія та еволюція захисту від втрати даних
Концепція запобігання втраті даних виникла в середині 2000-х років, головним чином завдяки появі таких нормативних актів, як Закон про перенесення та підзвітність медичного страхування (HIPAA) і Закон Сарбейнса-Окслі (SOX), які вимагали від компаній кращого захисту конфіденційних даних. Початкові рішення DLP були здебільшого окремими продуктами, зосередженими на конкретних каналах, як-от електронна пошта чи веб-трафік.
Зі швидким поширенням цифрових даних, хмарних обчислень і віддаленої роботи DLP значно розвинувся. Сучасні рішення DLP інтегровані та комплексні, забезпечуючи захист широкого спектру типів даних і каналів.
Розуміння запобігання втраті даних
Стратегії запобігання втраті даних розроблено для захисту конфіденційних даних на основі політики, визначеної організацією. Ці політики визначають, як слід обробляти дані, хто має до них доступ і які заходи безпеки необхідно вжити для їх захисту.
Системи DLP можна розділити на три основні категорії:
-
Мережеві рішення DLP: Вони відстежують дані в русі та запобігають виходу конфіденційних даних з мережі.
-
Рішення DLP для зберігання даних: Вони захищають дані в сховищах даних, базах даних і файлових серверах, як локально, так і в хмарі.
-
Рішення Endpoint DLP: Вони захищають дані, що використовуються на корпоративних кінцевих точках, таких як комп’ютери, мобільні пристрої та портативні пристрої зберігання даних.
Функціональність і робота захисту від втрати даних
Основна функціональність рішень DLP полягає в їх здатності ідентифікувати, контролювати та захищати дані, що використовуються (дії кінцевої точки), дані в русі (мережевий трафік) і дані в стані спокою (зберігання даних) за допомогою глибокого аналізу вмісту. Вони роблять це:
-
Ідентифікація даних: Системи DLP спочатку повинні знати, що захищати. Вони визначають конфіденційні дані на основі різних факторів, таких як вміст (номери кредитних карток, медичні записи), контекст (дані, пов’язані з конкретними проектами) і користувач (дані, що належать конкретним працівникам або відділам).
-
Класифікація даних: Потім ідентифіковані дані класифікуються на основі рівня чутливості. Різні класи даних матимуть різні рівні захисту.
-
Створення політики та її виконання: На основі класів даних система DLP створює та впроваджує політики доступу до даних, їх зберігання та передачі.
-
Реагування на інцидент: У разі порушення політики система DLP може попередити адміністраторів, зареєструвати інцидент, надати докази та навіть заблокувати дії або помістити дані в карантин.
Основні функції захисту від втрати даних
Рішення із запобігання втраті даних зазвичай мають такі ключові функції:
-
Виявлення даних: Можливість сканувати та ідентифікувати конфіденційні дані в різних місцях.
-
Класифікація даних: Автоматизована класифікація даних на основі заздалегідь визначених критеріїв.
-
Управління політикою: Зручні інтерфейси для створення та керування політиками захисту даних.
-
Управління інцидентами: Надійні механізми для виявлення, звітування та пом’якшення порушень політики.
-
Моніторинг активності користувачів: Можливості відстеження поведінки користувачів для виявлення ризикованих або невідповідних дій.
-
Інтеграція: Можливість інтеграції з іншими системами безпеки та ІТ для покращення видимості та контролю.
Типи рішень для запобігання втраті даних
| Тип | опис |
|---|---|
| Мережевий DLP | Відстежує та захищає дані, що передаються через мережу |
| Зберігання DLP | Захищає дані в сховищах, базах даних і файлових серверах |
| Кінцева точка DLP | Захищає дані, які використовуються на кінцевих точках, таких як комп’ютери та мобільні пристрої |
Використання засобів запобігання втраті даних: проблеми та рішення
Впровадження DLP може бути складним через такі фактори, як складність середовищ даних, необхідність збалансувати безпеку з продуктивністю користувача та постійне керування політиками DLP.
Однак ці проблеми можна подолати за допомогою добре спланованого підходу, належного залучення зацікавлених сторін, регулярного перегляду політики та навчання користувачів. Крім того, вдосконалені рішення DLP тепер пропонують такі функції, як машинне навчання та аналітика поведінки користувачів, щоб підвищити точність, зменшити помилкові спрацьовування та спростити керування DLP.
Порівняння запобігання втраті даних із подібними термінами
| термін | опис |
|---|---|
| Запобігання втраті даних (DLP) | Захищає дані, класифікуючи їх і запобігаючи несанкціонованому доступу та передачі |
| Захист даних | Ширший термін, що охоплює всі стратегії та заходи захисту даних, включаючи DLP, шифрування, резервне копіювання тощо |
| Управління правами на інформацію (IRM) | Захищає інформацію, керуючи правами та дозволами на доступ і використання даних |
Майбутнє запобігання втраті даних
Майбутнє DLP, ймовірно, буде залежати від прогресу в машинному навчанні та штучному інтелекті, що дозволить точніше ідентифікувати та класифікувати конфіденційні дані, більш активне застосування політики та краще виявлення аномалій.
Крім того, у міру того, як все більше компаній впроваджують хмарні та гібридні середовища, рішення DLP повинні будуть розвиватися, щоб забезпечити безперебійний захист у локальних і хмарних сховищах даних.
Запобігання втраті даних і проксі-сервери
Проксі-сервери можуть бути важливою частиною стратегії DLP. Вони можуть відстежувати та контролювати веб-трафік, допомагаючи запобігти неавторизованій передачі даних і забезпечуючи додатковий рівень безпеки.
Крім того, деякі проксі-сервери можуть розшифровувати трафік SSL, дозволяючи рішенням DLP перевіряти зашифровані дані та додатково покращуючи захист даних.
