Шифрування даних під час передавання, також відоме як транспортне шифрування, — це процес захисту даних під час їх переміщення з одного місця в інше в мережах. Мета цього типу шифрування полягає в тому, щоб неавторизовані організації не могли перехопити та інтерпретувати передані дані, які можуть включати конфіденційну інформацію, як-от особисті дані, фінансові відомості чи іншу конфіденційну корпоративну інформацію.
Поява шифрування даних під час передачі
Початок шифрування даних під час передачі можна віднести до епохи дротової телеграфії та радіозв’язку, коли стала очевидною потреба в безпечному зв’язку. Однак концепція та технологія сучасного шифрування даних сформувалися з появою цифрових обчислень та Інтернету.
Одна з перших згадок про шифрування для цілей захисту даних з’явилася з впровадженням стандарту шифрування даних (DES) у середині 1970-х років компанією IBM, пізніше стандартизованого урядом США. Стало зрозуміло, що коли дані почали переміщатися по мережах, потреба в шифруванні даних під час передачі ставала все більш важливою.
Розуміння шифрування даних під час передавання
Шифрування даних під час передавання — це, по суті, метод кодування даних перед передачею через мережу, перетворюючи їх у форму, яка буде безглуздою, якщо їх перехоплять неавторизовані сторони. Лише призначений одержувач (одержувачі) з правильним ключем розшифровки може повернути дані до початкової форми.
Процес складається з двох основних компонентів: алгоритму шифрування та ключа шифрування. Алгоритм — це математичний процес, який перетворює дані в зашифровану форму, тоді як ключ — це частина інформації, яка визначає результат шифрування та потрібна для дешифрування.
Механіка шифрування даних під час передавання
Шифрування даних під час передавання виконується за послідовністю кроків. По-перше, система відправника використовує алгоритм шифрування для перетворення даних відкритого тексту в зашифрований текст. Для цього використовується криптографічний ключ, який застосовується до даних за допомогою алгоритму. Потім зашифровані дані надсилаються через мережу.
Отримавши дані, система одержувача використовує ключ дешифрування (який може бути таким же, як ключ шифрування в симетричному шифруванні, або іншим в асиметричному шифруванні), щоб повернути процес шифрування назад, перетворюючи зашифрований текст назад у читабельний відкритий текст.
Типовим прикладом цього процесу є Secure Sockets Layer (SSL) або його наступник Transport Layer Security (TLS), який широко використовується в Інтернеті для захисту даних під час передачі між серверами та клієнтами.
Ключові особливості шифрування даних під час передавання
- Конфіденційність: Забезпечує доступ до даних лише авторизованим сторонам.
- Цілісність: Перевіряє, чи дані не були підроблені під час передачі.
- Аутентифікація: Перевіряє особу сторін, які беруть участь в обміні даними.
Типи шифрування даних під час передачі
Нижче наведено таблицю з описом деяких поширених методів шифрування даних, що передаються:
| Метод шифрування | опис |
|---|---|
| Рівень захищених сокетів (SSL) | Криптографічний протокол, який захищає дані під час передачі через мережі. |
| Безпека транспортного рівня (TLS) | Наступник SSL, що забезпечує більш безпечне та ефективне шифрування. |
| HTTPS (HTTP через SSL/TLS) | Інтернет-протокол зв’язку, який захищає цілісність і конфіденційність даних між комп’ютером користувача та сайтом. |
| SSH (захищена оболонка) | Криптографічний мережевий протокол для безпечної роботи мережевих служб у незахищеній мережі. |
| IPSec (безпека протоколу Інтернету) | Набір протоколів, які захищають зв’язок за протоколом Інтернету (IP) шляхом автентифікації та шифрування кожного IP-пакета сеансу. |
Випадки використання та проблеми шифрування даних під час передавання
Шифрування даних під час передавання зазвичай використовується в різних сферах, включаючи фінансові операції, приватні комунікації, передачу медичних записів і передачу корпоративних даних. Це особливо важливо в секторах, де часто передаються конфіденційні дані, наприклад, охорона здоров’я, банківська справа та електронна комерція.
Однак реалізація шифрування даних під час передавання може стикатися з труднощами. Управління ключами може бути складним, особливо у великих системах. Крім того, шифрування може додати затримку до передачі даних, потенційно сповільнивши продуктивність системи. Рішення цих проблем включають використання автоматизованих систем керування ключами та оптимізованих алгоритмів шифрування.
Порівняння з подібними поняттями
| Концепція | опис | Порівняння |
|---|---|---|
| Шифрування даних під час передачі | Захищає дані під час їх передачі через мережу. | Обробляє дані під час передачі. |
| Шифрування даних у стані спокою | Захищає дані, що зберігаються на пристрої або на носії інформації. | Відноситься до даних у сховищі. |
| Наскрізне шифрування | Гарантує, що лише користувачі, які спілкуються, можуть читати дані. | Забезпечує захист усього шляху зв’язку, а не лише під час передачі. |
Майбутні тенденції шифрування даних під час передавання
З розвитком кіберзагроз розвивається і технологія шифрування. Квантові обчислення постають як потенційний руйнівник сучасних методів шифрування, оскільки вони потенційно можуть розшифрувати сучасний безпечний зв’язок. Це призвело до розробки квантово-стійких алгоритмів шифрування.
Крім того, такі інновації, як гомоморфне шифрування, яке дозволяє обчислювати зашифровані дані, розширюють межі того, що можливо в технології шифрування.
Проксі-сервери та шифрування даних під час передавання
Проксі-сервери діють як посередники для запитів від клієнтів, які шукають ресурси з інших серверів. Коли йдеться про шифрування даних під час передачі, проксі-сервер може допомогти, шифруючи дані, які він надсилає та отримує, додаючи додатковий рівень безпеки. Це особливо корисно для організацій, які використовують проксі-сервери для доступу до Інтернету, забезпечуючи зашифровані з’єднання для потенційно конфіденційних вихідних і вхідних повідомлень.
