Клікджекінг, часто відомий як «атака на відновлення інтерфейсу користувача», — це атака на кібербезпеку, яка змушує користувачів натискати приховані посилання, накладаючи невидимі шари на, здавалося б, нешкідливий веб-вміст.
Генезис клікджекінгу та його перша поява
Термін «клікджекінг» вперше ввели Джеремія Гроссман і Роберт Хансен у 2008 році. Він з’явився як новий вектор атаки, який використовує притаманну довіру користувачів до візуальних веб-інтерфейсів. Перший резонансний інцидент із клікджекінгом стався у 2008 році, коли мішенню став плагін Adobe Flash, що привернуло увагу всього світу до цієї нової загрози кібербезпеці.
Викриття клікджекінгу: анатомія загрози
Клікджекінг — це оманлива техніка, коли зловмисник обманом змушує користувача натиснути певний елемент веб-сторінки, вважаючи, що це щось інше. Це досягається шляхом накладання прозорих або непрозорих шарів на елементи веб-сторінки. Наприклад, користувач може вважати, що натискає звичайну кнопку чи посилання, але насправді він взаємодіє з прихованим шкідливим вмістом.
Зловмисник може використати цей метод, щоб обманом змусити користувача виконати дії, на які він зазвичай не погоджується, наприклад завантажити зловмисне програмне забезпечення, мимоволі надати особисту інформацію чи навіть ініціювати фінансові операції.
Розшифровка механіки клікджекінгу
Атака клікджекінг включає три основні компоненти:
- Жертва: користувач, який взаємодіє зі шкідливим веб-сайтом.
- Нападник: суб’єкт, який створює та контролює шкідливий веб-сайт.
- Інтерфейс: оманлива веб-сторінка, яка містить шкідливе посилання.
Зловмисник створює веб-сторінку, що містить iframe іншого сайту (цільового), і робить цей iframe прозорим. На невидимий iframe накладаються елементи, з якими користувач, імовірно, взаємодіє, наприклад кнопки для популярних дій або переконливі посилання. Коли користувач відвідує сайт зловмисника та натискає вміст, який він вважає безпечним, він несвідомо взаємодіє з прихованим iframe, виконуючи дії на цільовому сайті.
Основні особливості атак Clickjacking
- Невидимість: Шкідливі посилання приховані під справжнім веб-вмістом, часто невидимим для користувача.
- Обман: Клікджекінг процвітає завдяки тому, що вводить користувачів в оману, змушуючи їх вірити, що вони виконують одну дію, а виконують іншу.
- Дії без згоди: ці атаки змушують користувачів виконувати дії без їх відома чи згоди.
- Універсальність: Clickjacking можна використовувати для широкого спектру шкідливих дій, від розповсюдження зловмисного програмного забезпечення до викрадення особистої інформації.
Типи атак Clickjacking
Атаки клікджекінгу можна класифікувати на основі їх виконання та запланованої шкоди. Ось три основних типи:
| Тип | опис |
|---|---|
| Перехоплення курсору | Змінює зовнішній вигляд і розташування курсору, змушуючи користувача натискати неочікувані області. |
| Як джекінг | Обманом змушує користувача несвідомо поставити лайк до публікації в соціальних мережах, як правило, для поширення шахрайства або підвищення видимості. |
| Викрадання файлів | Залучає користувача до завантаження або запуску шкідливого файлу під виглядом нешкідливого посилання або кнопки для завантаження. |
Використання клікджекінгу та вирішення пов’язаних із цим проблем
Атаки клікджекінгу можуть спричинити широкий спектр проблем, від незначних неприємностей до серйозних порушень безпеки. Вони можуть поширювати зловмисне програмне забезпечення, викрадати конфіденційні дані, маніпулювати діями користувачів тощо.
На щастя, кілька рішень можуть боротися з клікджекінгом:
- Використання заголовка X-Frame-Options: вказує веб-переглядачу, чи можна розмістити сайт у фреймі. Заборонивши фреймінг, ви ефективно захищаєтесь від клікджекінгу.
- Скрипти для розбиття фреймів: ці сценарії запобігають відображенню веб-сайту у фреймі.
- Політика безпеки вмісту (CSP): Сучасні браузери підтримують цю політику, яка запобігає завантаженню сторінки у фреймі.
Порівняння з подібними загрозами кібербезпеці
| термін | опис | Подібності | відмінності |
|---|---|---|---|
| Фішинг | Зловмисники видають себе за надійних організацій, щоб обманом змусити користувачів розкрити конфіденційну інформацію. | Обидва включають обман і маніпулювання довірою користувачів. | Фішинг часто використовує електронну пошту та імітує візуальний стиль надійних організацій, тоді як клікджекінг використовує шкідливий веб-контент. |
| Міжсайтовий сценарій (XSS) | Шкідливі сценарії впроваджуються на надійні веб-сайти. | І те, і інше може призвести до несанкціонованих дій з боку користувача. | XSS включає введення коду на веб-сайт, тоді як клікджекінг змушує користувача взаємодіяти з накладеним вмістом. |
Майбутні перспективи та технології для протидії клікджекінгу
З нетерпінням чекаючи на майбутнє, розробникам і фахівцям із безпеки необхідно застосувати методи безпеки, щоб запобігти атакам клікджекінгу. Покращення безпеки веб-переглядача, складніші сценарії блокування фреймів і ширше впровадження політик безпеки вмісту – це деякі перспективи протидії клікджекінгу.
Крім того, методи штучного інтелекту та машинного навчання можуть бути використані для виявлення та запобігання клікджекінгу шляхом виявлення шаблонів і аномалій у взаємодії користувачів і структурах веб-сайту.
Проксі-сервери та їх підключення до Clickjacking
Проксі-сервери діють як посередники між користувачем і Інтернетом. Хоча вони безпосередньо не запобігають клікджекінгу, вони можуть додати додатковий рівень безпеки, маскуючи IP-адресу користувача, що ускладнює атаку зловмисників на конкретних користувачів. Крім того, деякі просунуті проксі-сервери можуть надавати інформацію про загрози та виявляти підозрілі дії, потенційно ідентифікуючи та блокуючи спроби клікджекінгу.
