ASCII, абревіатура від American Standard Code for Information Interchange, є стандартом кодування символів, що використовується в інформатиці та електронному зв’язку. Це 7-розрядний набір символів, що містить 128 символів, які зазвичай використовуються в англійській мові, охоплюючи керуючі символи, цифри, великі та малі літери та кілька знаків пунктуації.
Народження ASCII і його перша поява
Створення ASCII відноситься до ранніх днів обчислювальної техніки. Роберт В. Бемер, якого часто називають «батьком ASCII», очолював групу, яка розробила оригінальну специфікацію ASCII на початку 1960-х років. Вперше він був представлений Американським національним інститутом стандартів (ANSI) у 1963 році як уніфікований засіб забезпечення сумісності між різними комп’ютерними та технологічними системами. Це був значний прогрес, оскільки до цього існувало кілька конкуруючих наборів символів, що спричиняло проблеми сумісності.
Поглиблений погляд на ASCII
Стандарт ASCII містить 128 визначених символів, 33 з яких є недрукованими керуючими символами, які впливають на обробку тексту, а 95 є друкованими символами. Ці символи представлені цифровими кодами в діапазоні від 0 до 127. Наприклад, значення ASCII для «A» становить 65, а для «a» — 97.
ASCII був розроблений для машин, які використовують англійську мову. Отже, у ньому відсутні символи, які використовуються в інших мовах, такі як наголоси та спеціальні символи. Це обмеження призвело до створення розширеного ASCII та інших схем кодування, таких як Unicode.
Внутрішній механізм ASCII
ASCII працює, призначаючи кожному символу унікальне семирозрядне двійкове число. Наприклад, у ASCII символ «A» представлено як 0100001, а символ «B» як 0100010. Ці двійкові представлення дозволяють комп’ютерам та іншим машинам інтерпретувати та відображати символи узгодженим і стандартним способом.
Коли натискається клавіша на клавіатурі, на комп’ютер надсилається відповідне значення ASCII. Це значення ASCII потім перетворюється назад у символ, який відображається на екрані або обробляється певним чином, наприклад записується у файл.
Основні характеристики ASCII
-
Стандартизація: ASCII надає стандартизований метод представлення символів в електронних пристроях, забезпечуючи сумісність і взаємодію між різними системами.
-
Простота: Маючи лише 128 символів у базовому стандарті, ASCII є відносно простим, що сприяє його ефективності та швидкості виконання.
-
Контрольні символи: ASCII містить кілька недрукованих керуючих символів, які надають інструкції для пристроїв щодо обробки наступних символів.
Різновиди ASCII
Існує дві основні версії ASCII:
-
Стандартний ASCII: Оригінальний 7-розрядний стандарт ASCII включає 128 символів (0-127), включаючи контрольні символи, цифри, спеціальні символи, а також великі та малі англійські літери.
-
Розширений ASCII: Ця 8-розрядна версія включає додаткові 128 символів (128-255), що пропонує більше символів, спеціальних символів і літер з діакритичними знаками. Це було розроблено для використання мов і символів, не включених до оригінального стандарту.
ASCII також вплинув на інші стандарти кодування символів, наприклад:
-
Unicode: обчислювальний стандарт, який пропонує унікальний номер для кожного символу, незалежно від платформи, програми чи мови.
-
ISO 8859: Набір пов’язаних стандартів кодування, розроблених Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO), з кількох частин, кожна з яких кодує набір мов.
ASCII: програми, проблеми та рішення
ASCII є всюдисущим в обчислювальній техніці та цифрових комунікаціях. Він використовується в програмуванні, представленні даних, створенні текстових інтерфейсів користувача та є основним компонентом кодування електронної пошти та веб-сайтів. Мистецтво ASCII, де зображення створюються за допомогою символів ASCII, є популярною формою вираження в Інтернеті.
Однією з основних проблем ASCII є його обмежений набір символів, який здебільшого обмежується англійськими символами без акцентів. Розширені стандарти ASCII, Unicode та ISO 8859 були розроблені, щоб усунути це обмеження та представити ширший діапазон символів і символів.
ASCII проти інших схем кодування
Ось коротке порівняння ASCII, Extended ASCII і Unicode:
Набір символів | Кількість бітів | Кількість символів | Підтримка мови |
---|---|---|---|
ASCII | 7 | 128 | Базова англійська |
Розширений ASCII | 8 | 256 | Обмежені додаткові мови |
Unicode | Змінна (до 32) | Понад 130 тис | Глобальні мови |
Майбутні перспективи ASCII
Незважаючи на розвиток більш досконалих систем кодування символів, простота, ефективність і широка сумісність ASCII забезпечують його актуальність. Ймовірно, він залишиться невід’ємною частиною обчислювальних операцій нижчого рівня та застарілих систем.
Оскільки комп’ютерні системи продовжують розвиватися, вплив ASCII стає очевидним у таких сферах, як емодзі та інші форми цифрового вираження. Цей скромний набір символів заклав основу того, як ми кодуємо емоції та сенс у наших все більш цифрових взаємодіях.
ASCII і проксі-сервери
У контексті проксі-серверів, таких як OneProxy, ASCII відіграє фундаментальну роль. Проксі-сервери по суті служать посередниками для запитів від клієнтів, які шукають ресурси з інших серверів. Зв’язок між клієнтськими комп’ютерами, проксі-серверами та цільовими серверами часто включає ASCII, особливо коли йдеться про запити та відповіді HTTP, які є текстовими та часто кодуються в ASCII.
Пов'язані посилання
- Таблиця ASCII – повний список символів
- Розуміння коду ASCII
- Американський національний інститут стандартів (ANSI)
- Консорціум Unicode
- Міжнародна організація стандартизації (ISO)
Підсумовуючи, ASCII — це проста, але потужна система кодування, яка заклала основу цифрового зв’язку, яким ми його знаємо. Незважаючи на свої обмеження, він продовжує впливати на розробку нових систем кодування та залишається критично важливим компонентом у сфері обчислювальної техніки та цифрового зв’язку.