Американський стандартний код для обміну інформацією, широко відомий як ASCII, є стандартизованою схемою кодування символів, яка широко використовується в комп’ютерних та електронних пристроях. Він надає засоби представлення та обробки тексту (включно з цифрами, знаками пунктуації та керуючими символами) у комп’ютерах, комунікаційному обладнанні та інших пристроях, які використовують текст.
Народження та еволюція ASCII
Створення ASCII датується ранніми днями обчислювальної техніки, починаючи з телеграфного коду. У 1960-х роках Роберт В. Бемер, працюючи в IBM, визнав потребу в універсальному коді, який можна було б використовувати для стандартизації подання тексту в комп’ютерах. Це призвело до розробки ASCII, який вперше був опублікований як стандарт Американським національним інститутом стандартів (ANSI) у 1963 році.
Спочатку ASCII був 7-бітним кодом, тобто міг представляти 128 різних символів. Цього було достатньо, щоб включити всі основні латинські літери, цифри, знаки пунктуації та деякі спеціальні контрольні символи. З розвитком обчислювальних технологій зростала потреба у більшій кількості символів (включаючи неанглійські символи та графічні символи), що призвело до розробки розширеного ASCII, 8-розрядної версії ASCII, яка могла представляти 256 різних символів.
Заглиблення в ASCII
ASCII присвоює кожному символу унікальний номер, що дає змогу комп’ютерам зберігати текст і працювати з ним. Наприклад, у ASCII велика літера «А» представлена цифрою 65, тоді як мала буква «а» представлена цифрою 97.
ASCII складається з двох основних розділів:
- Контрольні символи (0-31 і 127): це недруковані символи, які використовуються для керування різними периферійними пристроями, підключеними до комп’ютера.
- Друковані символи (32-126): До них належать цифри (0-9), малі та великі англійські літери (az, AZ), знаки пунктуації та деякі загальні символи.
Внутрішня робота ASCII
Основа функціональності ASCII лежить у двійковій системі, мові 0 і 1, яку розуміють комп’ютери. Кожен символ ASCII представлено унікальним 7-розрядним двійковим числом. Наприклад, велика літера «А» в ASCII представлена двійковим числом 1000001, тоді як мала літера «а» — це 1100001.
При натисканні клавіші на клавіатурі значення ASCII відповідного символу надсилається на процесор комп’ютера. Процесор, розуміючи двійкове подання, виконує відповідну дію.
Основні характеристики ASCII
ASCII має кілька помітних особливостей:
- Стандартизація: ASCII забезпечує стандартний уніфікований спосіб представлення тексту на різних платформах і пристроях.
- Простота: ASCII є простим і легким для розуміння, що робить його широко застосовним у різних обчислювальних програмах.
- Сумісність: 7-розрядний дизайн ASCII робить його сумісним із широким діапазоном апаратного та програмного забезпечення.
Різновиди ASCII
ASCII має дві основні версії:
- Стандартний ASCII: це оригінальна 7-розрядна версія, яка може представляти 128 символів.
- Розширений ASCII: 8-розрядна версія, яка подвоює кількість символів, які можна представити, до 256, включаючи неанглійські символи та графічні символи.
Практичне використання та потенційні проблеми ASCII
ASCII всюдисущий в обчислювальній техніці, слугуючи основою для форматів файлів, мов програмування, протоколів тощо. Наприклад, під час програмування такими мовами, як C або Java, значення ASCII використовуються для обробки символів і рядків.
Незважаючи на широке використання, ASCII має обмеження, особливо в глобальному контексті. Йому бракує можливості представляти символи неанглійських мов. Цю проблему було вирішено шляхом розробки Unicode, стандарту, який охоплює практично всі системи письма у світі, але зберігає оригінальний набір символів ASCII для зворотної сумісності.
ASCII у порівнянні з іншими системами
Порівняно з іншими схемами кодування символів, такими як EBCDIC (розширений двійковий кодований десятковий код обміну) і Unicode, ASCII виділяється своєю простотою, широким визнанням і сумісністю з різними платформами. У той час як EBCDIC використовується переважно в мейнфреймах IBM, Unicode став стандартом для міжнародного кодування символів, витісняючи ASCII у багатьох сучасних програмах.
Майбутнє ASCII у світі Unicode
З розвитком глобальної комунікації та Інтернету відсутність у ASCII підтримки неанглійських символів призвела до розробки та прийняття Unicode. Проте ASCII залишається глибоко вкоріненим в обчислювальній техніці. Він досі використовується в багатьох застарілих системах і в програмах, де потрібні лише англійські символи. Крім того, ASCII є підмножиною Unicode, що забезпечує його постійну актуальність.
ASCII і проксі-сервери
Проксі-сервери функціонують як посередники між кінцевими користувачами та Інтернетом. Хоча ці сервери не пов’язані безпосередньо з ASCII, вони обробляють HTTP-запити та відповіді, які зазвичай пишуться в ASCII. Таким чином, базове розуміння ASCII може бути корисним для розуміння та усунення проблем, які можуть виникнути під час зв’язку між проксі-сервером і веб-сервером.
