Глобальний унікальний ідентифікатор (GUID), також відомий як універсальний унікальний ідентифікатор (UUID), — це 128-бітне значення, яке використовується для унікальної ідентифікації об’єктів або сутностей у розподіленому обчислювальному середовищі. Він служить глобальним ідентифікатором, гарантуючи, що жодні сутності не мають однакового ідентифікатора навіть у різних системах або мережах. Ідентифікатори GUID широко використовуються в різних галузях, включаючи розробку програмного забезпечення, керування базами даних і надання проксі-серверів.
Історія виникнення Globally Unique Identifier (GUID) і перші згадки про нього.
Концепція глобально унікальних ідентифікаторів сягає корінням на початку 1980-х років. Фонд відкритого програмного забезпечення (OSF) представив концепцію UUID, щоб задовольнити потребу в унікальному ідентифікаторі, який можна було б створити в різних системах і платформах. Початкова специфікація була представлена в стандартах розподіленого обчислювального середовища (DCE) у 1988 році.
Першу згадку про термін «Глобальний унікальний ідентифікатор» можна знайти в специфікації DCE 1.1 Remote Procedure Call, де UUID називалися GUID. Пізніше Microsoft прийняла термін «GUID» у своїй реалізації UUID для платформи Microsoft Windows.
Детальна інформація про глобальний унікальний ідентифікатор (GUID)
Внутрішня структура GUID
GUID представляється як 128-бітне ціле число, яке зазвичай відображається як шістнадцятковий рядок, що складається з 32 символів, згрупованих у п’ять розділів. Структура типового GUID така:
XXXXXXXX-XXXX-XXXX-XXXX-XXXXXXXXXXXX
Кожен «X» представляє шістнадцяткову цифру (0-9, AF), у результаті чого загалом 32 шістнадцяткові символи. П’ять розділів мають різну довжину та значення:
-
Data1 (32 біти): перші 8 шістнадцяткових цифр представляють старші біти GUID.
-
Data2 (16 біт): наступні 4 шістнадцяткові цифри представляють наступні значущі біти.
-
Data3 (16 біт): наступні 4 шістнадцяткові цифри представляють молодші біти.
-
Data4 (48 біт): останні 12 шістнадцяткових цифр поділено на три групи по 4, 2 і 6 символів відповідно.
Як працює GUID
Унікальність GUID досягається за рахунок комбінації різних елементів, включаючи поточну позначку часу, MAC-адресу мережевої карти (якщо доступна) і генератор випадкових чисел. Ця комбінація гарантує, що ймовірність генерації двох ідентичних ідентифікаторів GUID є надзвичайно низькою, навіть якщо вони генеруються в різних системах одночасно.
Аналіз основних функцій глобального унікального ідентифікатора (GUID)
Основні функції GUID включають:
-
Унікальність: Ідентифікатори GUID розроблені як глобальні унікальні, що зменшує ймовірність зіткнень під час створення ідентифікаторів.
-
Розподілена генерація: GUID можна генерувати незалежно в різних системах без необхідності централізованої координації.
-
Великий адресний простір: із 128 бітами теоретична кількість унікальних GUID становить 2^128, що забезпечує величезний адресний простір.
-
Немає центрального органу: На відміну від деяких інших схем ідентифікаторів, GUID не покладаються на центральний орган для створення, що робить їх децентралізованими та масштабованими.
Типи глобально унікального ідентифікатора (GUID)
Існує кілька версій GUID, кожна з яких має інший метод генерації. Найбільш часто використовувані:
-
Версія 1 (MAC-адреса та мітка часу): Ця версія містить MAC-адресу мережевої карти та позначку часу для забезпечення унікальності. Однак це може поставити під загрозу конфіденційність, оскільки розкриває MAC-адресу.
-
Версія 4 (випадкова): Ця версія використовує генератор випадкових чисел для створення ідентифікаторів GUID, що забезпечує вищий рівень конфіденційності.
Використання GUID:
-
Записи бази даних: GUID часто використовуються як первинні ключі для записів бази даних, оскільки вони забезпечують унікальність у розподілених системах.
-
Керування проксі-сервером: Ідентифікатори GUID відіграють важливу роль в управлінні та відстеженні проксі-сервера, забезпечуючи спосіб унікальної ідентифікації кожного проксі-сервера.
Проблеми та рішення:
-
зіткнення: Хоча ймовірність зіткнень надзвичайно низька, це не неможливо. Щоб зменшити цей ризик, організації можуть запровадити механізми виявлення зіткнень і, якщо зіткнення станеться, повторно створити GUID.
-
Накладні витрати на продуктивність: Створення GUID може споживати більше ресурсів, ніж прості схеми ідентифікатора. Кешування та ефективні алгоритми можуть допомогти зменшити ці накладні витрати на продуктивність.
Основні характеристики та інші порівняння з подібними термінами у вигляді таблиць і списків.
| Характеристика | GUID | URL | IP-адреса |
|---|---|---|---|
| Унікальність | Глобально унікальний | Може бути не унікальним у всьому світі | Унікальний в мережі |
| Довжина | 128 біт (32 шістнадцяткові цифри) | Змінна залежно від довжини URL-адреси | 32 біт (IPv4) або 128 біт (IPv6) |
| Метод генерації | Мітка часу, MAC і випадковий | N/A | Призначається DHCP або статично |
| Зрозуміле представлення | Шістнадцятковий рядок | Зрозумілий для людини | Не читається людиною |
Оскільки технологія продовжує розвиватися, очікується, що використання GUID залишатиметься поширеним завдяки їх надійності та універсальності. Деякі потенційні майбутні досягнення включають:
-
Покращена конфіденційність: Удосконалення в генерації GUID може призвести до ідентифікаторів, які зберігають унікальність, розкриваючи менш конфіденційну інформацію, покращуючи захист конфіденційності.
-
Вплив квантових обчислень: поява квантових обчислень може вплинути на ефективність випадкової генерації GUID. У майбутніх розробках можуть розглядатися квантово стійкі алгоритми GUID.
Як проксі-сервери можна використовувати або пов’язувати з глобальним унікальним ідентифікатором (GUID).
Проксі-сервери діють як посередники між клієнтами та Інтернетом, надаючи різні переваги, такі як підвищена конфіденційність, безпека та продуктивність. Ідентифікатори GUID можна використовувати для керування та відстеження проксі-серверів:
-
Розподіл проксі: Кожному проксі-серверу можна призначити унікальний GUID під час його надання, що полегшує ідентифікацію та керування окремими серверами в розподіленій проксі-мережі.
-
Ротація проксі: GUID можна використовувати для відстеження графіків ротації проксі-серверів, забезпечуючи рівномірний розподіл використання проксі-сервера.
-
Реєстрація запитів: Ідентифікатори GUID можуть бути включені в журнали запитів, створені проксі-серверами, полегшуючи аналіз і усунення несправностей мережевої активності.
Пов'язані посилання
Щоб отримати додаткові відомості про глобальні унікальні ідентифікатори (GUID) та їх застосування:
