Повітряний проміжок — це захід безпеки, який використовується для створення фізичної ізоляції між мережами, системами або пристроями, які обробляють конфіденційну інформацію, і зовнішніми ненадійними мережами. Ця ізоляція запобігає несанкціонованому доступу, викраденню даних і кібератакам. Концепція повітряного проміжку ґрунтується на фундаментальному принципі зменшення векторів атак шляхом фізичного відділення критичних активів від потенційних загроз.
Історія виникнення Air Gap і перші згадки про нього
Поняття повітряного проміжку можна простежити до ранніх днів обчислювальної техніки та безпеки даних. Протягом 1960-х і 1970-х років переважали великі мейнфрейми, і витоки даних викликали дедалі більше занепокоєння. Дослідники та інженери досліджували різні методи захисту конфіденційних даних та інформації.
Одну з найперших згадок про повітряний зазор можна знайти в розробці деяких військових і державних комп’ютерних систем. Ці перші системи використовували фізично розділені мережі для захисту секретних даних від зовнішнього впливу. Термін «повітряний зазор» став частіше використовуватися наприкінці 1970-х і 1980-х років, коли комп’ютерні мережі набули більшого поширення, і потреба в надійних заходах безпеки зросла.
Детальна інформація про Air Gap
Повітряний проміжок працює, створюючи фізичний бар’єр між двома системами або мережами, гарантуючи, що вони жодним чином не з’єднані, дротовим чи бездротовим. Ця ізоляція гарантує, що конфіденційні дані, такі як секретна державна інформація, фінансові записи та інтелектуальна власність, залишаються недоступними для зовнішніх загроз, зокрема хакерів і шкідливих програм.
Основна ідея повітряного проміжку полягає в тому, що якщо немає фізичного зв’язку між ізольованою системою та зовнішнім світом, це значно знижує ризик витоку даних і несанкціонованого доступу. Однак ця ізоляція відбувається за рахунок обмеженого зв’язку та обміну даними між ізольованою системою та іншими частинами мережі.
Внутрішня будова повітряного зазору. Як працює Air Gap
Внутрішня структура повітряного проміжку зазвичай складається з двох різних сутностей: захищеної мережі або системи та непідключеної зовнішньої мережі. Ось як це працює:
-
Безпечна мережа/система: це ізольована частина інфраструктури, яка містить критичну та конфіденційну інформацію. Це може бути автономний комп’ютер, локальна мережа або цілий дата-центр. Захищена система може використовуватися для таких дій, як обробка конфіденційних даних, запуск критичних програм або проведення секретних досліджень.
-
Непідключена зовнішня мережа: це зовнішній світ, який включає в себе Інтернет, інші мережі та будь-які зовнішні пристрої. Непідключена зовнішня мережа не може отримати прямий доступ до захищеної мережі/системи, забезпечуючи фізичне розділення між ними.
Передача даних між двома об’єктами зазвичай відбувається за допомогою безпечних і контрольованих засобів, таких як передача даних вручну за допомогою фізичних носіїв пам’яті, таких як USB-накопичувачі, DVD-диски, або через спеціалізовані діоди даних, які дозволяють передавати дані лише в одному напрямку.
Аналіз ключових особливостей Air Gap
Основні особливості повітряного зазору включають:
-
Безпека: Повітряний зазор забезпечує високий рівень безпеки, зменшуючи поверхню атаки та обмежуючи вплив потенційних загроз.
-
Захист даних: критичні дані залишаються ізольованими та захищеними, що зменшує ризик несанкціонованого доступу та витоку даних.
-
Функціональність в автономному режимі: система з повітряним проміжком може продовжувати працювати навіть під час збою в Інтернеті або кібератак, оскільки вона не залежить від зовнішніх з’єднань.
-
Фізичний контроль: Оскільки повітряний проміжок потребує фізичного розділення, він надає адміністраторам прямий контроль над заходами безпеки.
Види повітряного зазору
| Тип | опис |
|---|---|
| Повний повітряний зазор | Повне фізичне розділення між мережами, що гарантує відсутність з’єднання. |
| Частковий повітряний зазор | Існують обмежені канали зв’язку, які жорстко контролюються та контролюються. |
| Віртуальний повітряний зазор | Емульована ізоляція завдяки віртуалізації та суворому контролю доступу. |
| Апаратний повітряний зазор | Фізичне відключення досягається за допомогою апаратних пристроїв, таких як діоди даних. |
| Програмне забезпечення Air Gap | Ізоляція досягається за допомогою конфігурації програмного забезпечення та обмежень доступу. |
Способи використання Air Gap:
- Захист секретної урядової чи військової інформації.
- Захист критичної інфраструктури, такої як електростанції та промислові системи управління.
- Захист фінансових систем і конфіденційних корпоративних даних.
- Захист інтелектуальної власності та комерційної таємниці.
Проблеми та рішення:
-
Передача даних: Передача даних у систему з повітряним проміжком і з неї може бути громіздкою. Рішення включають спеціальні діоди даних і безпечні ручні передачі.
-
Розповсюдження шкідливих програм: хоча системи з повітряним проміжком менш вразливі, зловмисне програмне забезпечення все одно може поширюватися через заражені знімні носії. Рішення передбачають суворе сканування медіа та протоколи ізоляції.
-
Фізичні атаки: зловмисник, який має фізичний доступ до ізольованої системи, може спробувати втручатися. Рішення включають заходи фізичної безпеки та спостереження.
Основні характеристики та інші порівняння з подібними термінами
| Характеристика | Повітряний зазор | Брандмауер | Віртуальна приватна мережа (VPN) |
|---|---|---|---|
| Ізоляція | Фізична розлука | Логічне розділення | Зашифрований тунель через Інтернет |
| Підключення | Немає з'єднання | Контрольовані з'єднання | Підключено через Інтернет |
| Безпека | Висока безпека | Забезпечує безпеку | Покладається на шифрування та протоколи |
| Використання | Захищає конфіденційні дані | Периметр мережі | Безпечний віддалений доступ |
З розвитком технологій зростають і проблеми підтримки безпечного середовища. Деякі потенційні майбутні розробки, пов’язані з повітряним зазором, включають:
-
Квантовий повітряний зазор: Вивчення використання квантового розподілу ключів (QKD) для покращення шифрування та безпечної передачі даних у системах із повітряним проміжком.
-
Повітряний зазор в IoT: Реалізація принципів повітряного зазору в пристроях Інтернету речей (IoT) для захисту критичної інфраструктури та розумних мереж.
-
Біометричний повітряний зазор: запровадження біометричної автентифікації для фізичного доступу до систем із повітряним розривом, додавання додаткового рівня безпеки.
Як проксі-сервери можна використовувати або пов’язувати з Air Gap
Проксі-сервери можуть відігравати важливу роль у поєднанні з безпекою повітряного проміжку:
-
Покращена безпека: Проксі-сервери можуть діяти як додатковий рівень безпеки, фільтруючи та блокуючи потенційно зловмисний трафік до того, як він досягне системи з розривом повітря.
-
Проксі-діод даних: Проксі-сервери можуть діяти як діоди даних, полегшуючи односторонній зв’язок між системою з повітряним розривом і зовнішніми мережами.
-
Оновлення в автономному режимі: Проксі-сервери можна використовувати для передачі оновлень і виправлень у систему з розривом повітря, забезпечуючи її актуальність без прямого доступу до Інтернету.
Пов'язані посилання
Для отримання додаткової інформації про повітряний зазор і пов’язані теми безпеки ви можете звернутися до таких ресурсів:
- Спеціальна публікація NIST 800-33: Керівництво з кібербезпеки для публічних систем
- Інститут SANS: Захист повітряного зазору
- TechTarget: Визначення повітряного зазору
Підсумовуючи, повітряний проміжок залишається важливим заходом безпеки для захисту конфіденційних даних і критичних систем від зовнішніх загроз. Розуміючи його історію, структуру, типи та потенційні майбутні розробки, організації можуть краще використовувати рішення air-gap у поєднанні з проксі-серверами для створення надійних стратегій кібербезпеки.
